... Три місяці літа, які повністю змінили ставлення Українців до наших та закордонних ЗМІ..
Завдяки центру "Миротворець" країна дізналась, як журналісти, які є головною зброєю у гібридній війні з країною оккупантом россією, допомагають агрессору та террористам на Донбасі вести інформаційну війну проти свого ж народу, проти нашої держави та її територіальної цілісності.
Після публікації на сайті "Миротворець" списку журналістів, які співробітничали з террористами "днр" - замісник Міністра інформаційної політики України Тетяна Попова за допомогою своїх зв'язків у ЗМІ розпалила величезний скандал, стала величезною підтримкою для обудсмена Валерії Лутковської, яка весь час мала бажання "навчити" співробітників центру "Миротворець" "як співпрацювати" та "як жити", а також дії Попової стали гарним знаряддям "кремля" у війні проти нашої країни.
Сьогодні тільки найкращі та справжні журналісти, які є Патріотами підіймають питання та пишуть про ворогів у ЗМІ та про важливість роботи центру "Миротворець".
Дуже гарну статтю написала Олена Добровольська для КуляNews. Журналіст поспілкувалася з Андрієм Тетеруком:
"Повернемось в Україну. Нещодавно спалахнув скандал, який стосувався публікацій листування деяких представників українських ЗМІ з фейковим міністерством інформаційної політики псевдо утворень «ДНР/ЛНР». Виявилось, що українські телеканали погоджували з терористами матеріали, які потім йшли в інформаційний простір. Яка Ваша думка стосовно інформаційної безпеки в нашій державі?
- Прикро, що ці люди мають відношення до української журналістики. Вони називаються українськими журналістами, вони друкуються і дають інформацію через українські ЗМІ. По-перше, щодо розкриття співпраці великої кількості журналістів українських видань та телеканалів з так званим мінінформполітики терористичних організацій. Те, що було зроблено волонтерською організацією — центром «Миротворець» — воно є дуже важливим для розвитку нашої країни, оскільки визначальним є те, що ми фактично втратили четверту владу. Те, що повинно сприйматись як делегована народом влада слова, яка надається журналістам, наразі майже повністю спаплюжене поведінкою представників деяких ЗМІ. Ми бачимо, що більшість журналістів мають заангажовану позицію, яка співпадає з виданням, на яке вони працюють. І більшість засобів масової інформації на сьогоднішній день керуються інтересами тих, хто їх фінансово забезпечує. Це треба просто сприймати як даність. Чесних і порядних журналістів у нас критично мало. Розуміння цієї ситуації, зрештою, призведе до того, що ми будемо ясно бачити, які журналісти не заслуговують на нашу увагу, а які, навпаки, мають свою власну думку і державницьку позицію, є громадянами України, які люблять і виборюють її незалежність. І, що важливо, не намагаються себе показати, що «ми над процесом, тому ми будемо приходити і залюбки брати інтерв`ю, запитуючи що думає людина, яка вбиває, ґвалтує і катує українців». Я собі не можу такого уявити, чи дійсно нам потрібно цікавитись тим, яка політична точка зору може бути у людини, що представляє терористичну організацію.
Ред: Нагадаємо, у серпні цього року центр «Миротворець», який здійснює пошукову і аналітичну діяльність стосовно осіб, що скоїли злочини проти суверенітету України, оприлюднив інформацію, яка містила у собі факти листування представників українських ЗМІ із так званим «міністерством інформаційної безпеки» фейкового утворення «ДНР». Із листування виходить, що журналісти, які працюють в українських ЗМІ, погоджували свої матеріали із терористами.
- Що відбулось? Ми бачили, що дуже велика кількість журналістів погоджували свої матеріали з терористичними організаціями і не можна сказати, що вони відстоювали навіть журналістську етику і ті стандарти, про які завжди кажуть — стандарти ВВС і все таке інше. Нагадаю, що навіть і британська преса під час Другої світової війни відстоювала позицію Британії, нікого іншого. Вони не цікавились тим, як себе почували німці, які здійснювали вночі бомбардування британських міст. Дуже важливо, щоб ми, врешті-решт, зрозуміли, хто є хто в інформаційному просторі.
Які механізми впливу Ви, як народний депутат, бачите у цьому випадку з боку держави?
- Ми дійсно встигли за той час, що ми працюємо в Парламенті VIII скликання прийняти низку законопроектів, які значно поліпшили, але суттєво ще не змінили інформаційне поле. Ми надали більші гарантії і захист нашій журналістській спільноті і розраховуємо, що це поступово призведе до покращення ситуації. Ми зміцнили український інформаційний контент, щоб поступово витіснити російську складову з нашого медійного простору, оскільки наразі ми маємо дуже погану ситуацію. Я вважаю, що Міністерство інформаційної політики два роки витратило дарма. Гірше того, вони витрачали свої ресурси навіть на те, щоб зашкодити волонтерам, які захищають Україну. Я маю на увазі центр «Миротворець» і Тетяну Попову (єкс-заступник міністра інформаційної політики – ред.)
Ред: Відомо, що у травні 2016 року центр "Миротворець" оприлюднив список працівників ЗМІ, які отримували "акредитацію" в так званому міністерстві інформації самопроголошеної "ДНР" для роботи на окупованому Росією Донбасі. Це викликало скандал, учасником якого стала особисто і Тетяна Попова, яка звинуватила працівників волонтерського центру у тому, що в результаті публікації Україна опинилась у центрі міжнародного скандалу, оскільки у списку були прізвища представників закордонних ЗМІ. Варто відмітити, що сама Тетяна Попова пізніше пішла у відставку, назвавши однією з причин такого кроку діяльність центру «Миротворець». Це сталося за день до скандального оприлюднення листування журналістів українських ЗМІ з терористами. Як повідомляє "Миротворець", дозвіл на роботу було видано 7901 співробітнику ЗМІ.
- Це неприємна ситуація, тому що хизуватись тим, що вони мають рейтинги, але не мають реальних справ — для мене це нонсенс. Людина думає про те, які в неї рейтинги, але вона не має чим пишатись і геть не думає про те, що вона встигла зробити за два роки для того, щоб захистити інформаційний простір України. Ситуація з викриттям данних є для нас визначальною, і ми бачимо, наскільки все погано. Я навіть вважаю, що ситуацію з інформаційною безпекою потрібно розглядати на рівні РНБО, тому що тут мають прийматись системні управлінські рішення і впроваджуватись кардинальні зміни. Ті, хто прикривається свободою слова, повинні розуміти, що має бути і відповідальність за свої слова. Не тільки свобода казати будь-що і не нести при цьому жодної моральної, етичної чи професійної відповідальності.
Чи потрібна тоді нам така структура, як Міністерство інформаційної політики?
- Потрібна, але не з тим наповненням і не з тим колективом, який на сьогоднішній день існує. МІП себе повністю дискредитував, і ми всі бачили, що вони фактично не справляються з ситуацією боротьби в інформаційному просторі. Можливо, це не тільки прорахунки міністерства, а і складність ситуації в цілому, адже всі інші країни також потерпають від російської гібридної агресії. Інформаційний простір такий самий вразливий, як і театр військових дій. Але всі інші країни вже навчилися розрізняти, де пропаганда, а де інформаційна складова і успішно борються з цим. На жаль, ми поки що маємо жахливу ситуацію в інформаційному просторі і за два роки МІП нічого не зробив, щоб її покращити."
Подписывайтесь на новости, не забудьте поделиться информацией в социальных сетях!
